Як зробити собаці внутрішньом'язовий та підшкірний укол?

Будь-який собачник повинен приділяти особливу увагу здоров`ю вихованця, адже тварина може захворіти будь-якої миті. До хвороб призводить поїдання зіпсованої їжі, кліщі, контакт із хворими тваринами. Відповідно, кожен господар повинен уміти робити уколи вихованцю, оскільки в деяких ситуаціях чекати ветеринара ніколи.

Коли потрібні уколи?

При підозрі на якусь хворобу у собаки необхідно спочатку звернутися до фахівця. Досвідчений лікар уважно огляне тварину та призначить відповідне лікування. Зокрема, показані ін`єкції, які потрібно робити кілька разів на день чи тиждень. Звичайно, возити хворого собаку щодня в лікарню досить складно, тому необхідно навчитися самостійно робити уколи. Для цього варто отримати рекомендації лікаря, а також вивчити інструкцію до ліків.

Виконання ін`єкції собакам рекомендується у ряді випадків:

• необхідність термінової медичної допомоги;
• наявність лікарського препарату лише у формі розчину в ампулі;
• неможливість дати тварині препарат перорально;
• необхідність тривалого лікування з використанням конкретного дозування певного препарату.

Що потрібно знати про уколи?

Перед початком маніпуляцій потрібно переконатися, що собака спокійна. Якщо вона сіпатиметься, то голка може зламатися, а витягти її дуже складно.

Якщо тварина сильно боїться ін`єкцій, потрібно зробити так, щоб одна людина акуратно тримала собаку, а друга робила укол. Найкраще для цього укласти вихованця набік, а відразу після уколу дати йому ласощі.

Рекомендації власникам:

• ретельно вимити руки;
• протерти ампулу ваткою, змоченою у спирті. Після цього потрібно акуратно надпиляти верхню частину, хоча у більшості сучасних препаратів ампули продаються вже надпиляними;
• препарат слід нагріти, потримавши ампулу 10-30 секунд у руках. Завдяки цьому укол буде менш болючим;
• ліки слід акуратно набрати в шприц, а потім видалити звідти повітря. Поршень натискають доти, доки на кінці голки не з`явиться крапелька.

Вибір шприца

Необхідно розуміти, що для уколів собакам підходять не всі шприци. Якщо йдеться про внутрішньом`язову ін`єкцію, слід враховувати розміри вихованця. Для мініатюрних порід та собак, які важать менше 10 кг, підійдуть інсулінові шприци. Звичайно, це стосується тільки тих випадків, коли тварині потрібно введення не більше 1 мл ліки. В даному випадку стежити за глибиною введення необов`язково, адже голка досить коротка. Звичайно, це не стосується уколів, які роблять щенятам.

Для великих порід собак потрібні шприци, розраховані на 2 мл і більше. У них досить довга голка, завдяки чому вдається досягти м`язів. Щоб уникнути травмування, можна взяти голку від іншого шприца.

Необхідно враховувати той факт, що вищезгаданий інсуліновий шприц не підійде для внутрішньом`язового введення препарату, оскільки у нього занадто коротка голка. У такому разі препарат потрапить під шкіру, що призведе до подразнення тканини та її некрозу.

Вибираючи шприц, слід звертати увагу на плинність препарату, тобто його в`язкість. Так, деякі ліки мають масляну основу, через що їх введення через інсулінові шприци досить ускладнюється, адже препарат заб`є голку.

Для підшкірних ін`єкцій використовуються практично будь-які шприци.

При виборі виробу необхідно враховувати такі фактори:

• довжина та діаметр голки;
• необхідний обсяг ліків;
• в`язкість препарату.

По можливості слід вибирати меншу за розмірами голку, адже це зробить укол не таким болючим.

Підшкірні ін`єкції

Для виконання такої ін`єкції найкраще підходить ділянка біля коліна чи холка, адже тут шкіра менш чутлива. Однак вона досить щільна, тому голку потрібно вводити дуже повільно, щоб не зламати її.

Потрібно пам`ятати таке:

• місце уколу не варто дезінфікувати, оскільки у тварин на шкірі є антибактеріальний шар;
• щоб уникнути занесення інфекції, не слід торкатися голки руками;
• не треба боятися робити підшкірний укол, адже на загривку немає якихось важливих судин чи нервів.

Робити укол дуже просто. Так, потрібно акуратно відтягнути складку між лопатками, прибрати шерсть і ввести голку під кутом 45º. Після цього її акуратно витягують, притримуючи складку.

Внутрішньом`язові ін`єкції

У деяких випадках необхідно робити укол у м`яз. Такий спосіб введення використовується для антибіотиків та препаратів, які всмоктуються досить повільно. Краще робити ін`єкцію в область стегна або ділянку біля плеча.

Необхідно враховувати такі фактори:

• м`яз собаки повинен бути повністю розслаблений. Для цього потрібно ласкаво поговорити з твариною, погладити його і помасажувати область, де буде виконано укол. Лапу слід акуратно зігнути;
• обробляти шкіру спиртом не потрібно;
• температура ліків має становити приблизно 37º C .

Голку вводять трохи далі, ніж наполовину, під кутом 90º. При цьому необхідно враховувати розмір собаки. Якщо її вага не перевищує 10 кг, то буде потрібно глибина 1-1,5 см. Для великих собак цей параметр становить 3-3,5 см.

Виконання внутрішньом`язового уколу може бути утруднене:

• якщо ви відчуєте щось тверде під голкою, потрібно її відтягнути назад;
• якщо на поверхні шкіри виступить крапелька крові, це говорить про прокол судини. В такому випадку потрібно акуратно вийняти голку, витерти кров ваткою, змоченою у спирті та вибрати для ін`єкції інше місце;
• якщо ж ви випадково потрапили в нерв, собака буде злегка накульгувати.

Слід розуміти, що внутрішньом`язовий укол у собак завжди призводить до незначного травмування м`язів. Особливо це стосується тих випадків, коли показано вливання великої кількості ліків. Тому потрібно враховувати швидкість його вливання. Як правило, для 0,5 мл розчину потрібно 1 секунда. Не варто робити укол надто повільно, адже собака може відчути страх. В результаті вона почне нервуватись і сіпатися.

Наслідки уколу

Навіть якщо ви зробите ін`єкцію правильно, не виключено деякі проблеми. Так, собака може відчути дискомфорт, через що він стане неспокійним. Слід розуміти, що деякі ліки мають дратівливу дію, тому їх попередньо змішують з анестезуючим препаратом. Сумісність медикаментів слід перевіряти в інструкції.

Важливо пам`ятати, що укол є своєрідним травмуванням тканин, тому можлива поява крові через порушення цілісності судин. Невелика кількість крові витирають змоченою у спирті ваткою. Якщо крові багато, можна зробити холодний компрес. При сильній кровотечі потрібна термінова допомога ветеринара.

У деяких випадках тварина після ін`єкції може підтискати лапу, що вважається нормальною реакцією. Якщо ж вихованець тягне лапу, це свідчить про влучення в пучок нервів. Для усунення подібних ускладнень використовується новокаїнова блокада.

Щоб самостійно зробити укол собаці, необхідно бути терплячим. Не можна кричати на тварину або придушувати її опір. Досить погладити вихованця, завдяки чому він заспокоїться і перестане нервувати. Тільки після цього можна приступати до виконання ін`єкції.